Він розташований у повіті Сабольч-Сатмар-Берег, у центрі Ньїршега, на схід від Ньїредьхази, поруч із головною дорогою 41 та залізничною лінією Ньїредьгаза-Вашарошнамені.

Вая 8 км, Васарошнамені 18 км, Секелі 15 км, Апагі 11 км, Бесеньод 6,5 км.

Історія [ред.]Згідно з знайденими тут знахідками, Бакталорантаза та її околиці були заселені з давніх часів.
Він був заснований в 1932 році шляхом злиття двох поселень, Ньїрбакта і Лорантаза.
Ім’я Ньїрбакти можна знайти в письмовому листі Іштвана В. у 1282 році, в якому Іллес Богдай дарує сусідню власність під назвою Кіскерч.
У 1310 році син Міхайла Іштван, онук родини Балог-Семьен, пожертвував свій маєток, але двоє його однодумців протестували проти його інкорпорації, тому Каллаї поступилися Бакту, а їхні та Каллаї залишилися до кінця 16-го. століття, коли вони стали родиною Баторі.
У 1630 р. його передали родинам Баркочі та Сентіваньї.
Його отримала в 1638 році Анна Печі, дружина Ласло Баркочі, і його замок уже стоїть. Завдяки цьому родина Пеші також на деякий час стала власниками, але тут також брали участь Іштван Бетлен та Петер.
Частина Баркочі була передана Шандору Каролі наприкінці 17 століття рукою Кріштіни Баркочі, потім вона стала власністю Габора Галлера в кінці 18 століття як придане дочки Шандора Карольі.
Він перейшов із родини Галлерів до родини Барчаїв.
На початку 19 століття Анна Беконі та Пал Беконьї перебували на борту разом із Палом Беконьї, а Пауліна, прийомна дочка Пауля Беконі, перейшла до Імре Дегенфельда.
Ім’я Лорантаза вперше згадується в писемних джерелах у 16 столітті.
На початку 1600-х років поселення належало родині Бетленів, а потім родині Ракоці.
Село належало родині Каролі з моменту падіння війни за незалежність Ракоці та родині Дегенфельдів з перших десятиліть 19 століття до 1945 року.
У середині 19 століття Ньірбакта спочатку був центром Ньірбактайського району, який потім був реорганізований лише в 1912 році. Після об’єднання з 1933 року назва міста стала Бакталорантаза, але район був перейменований лише під час районного планування 1950 року, а потім утворений таким чином район Бакталорантазі остаточно припинив своє існування в 1970 році.
Залізнична лінія Кішварда – Бакталорантаза, що з’єднує залізничну станцію Бакталорантаза з залізничною станцією Кішварда, була побудована в 1912 році - була закрита 31 грудня 1973 року.
У 1993 році йому присвоєно звання міста.